СУЧАСНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ТА СКРИНІНГУ НЕАЛКОГОЛЬНОЇ ЖИРОВОЇ ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ ТА ЇЇ СТАДІЙ
PDF (English)

Ключові слова

неалкогольна жирова хвороба печінки, неалкогольний стеатогепатит, фіброз печінки

Як цитувати

Желєзнякова, Н., Бабак, О., & Александрова, Т. (2022). СУЧАСНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ТА СКРИНІНГУ НЕАЛКОГОЛЬНОЇ ЖИРОВОЇ ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ ТА ЇЇ СТАДІЙ. Inter Collegas, 8(4), 226 - 231. https://doi.org/10.35339/ic.8.4.226-231

Анотація

Огляд присвячено проблемі діагностики однієї з найпоширеніших патологій сучасного світу – неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП). Наведено дані експериментальних та клінічних досліджень щодо важливості різноманітних інструментальних та біохімічних методів неінвазивної діагностики неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) та фіброзу печінки (ФП). Розглянуто нові неінвазивні методи діагностики НАСГ та ФП.

https://doi.org/10.35339/ic.8.4.226-231
PDF (English)

Посилання

Cobbina E., Akhlaghi F. (2017). Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) - pathogenesis, classification, and effect on drug metabolizing enzymes and transporters. Drug Metab Rev. 2017 May; 49(2):197-211. doi: 10.1080/03602532.2017.1293683.

Asrani S.K, Devarbhavi H., Eaton J., et al. (2019). Burden of liver diseases in the world. J Hepatol. 2019 Jan;70(1):151-171. doi: 10.1016/j.jhep.2018.09.014.

Papatheodoridi M., Cholongitas E. (2018). Diagnosis of Non-alcoholic Fatty Liver Disease (NAFLD): Current Concepts. Curr Pharm Des. 2018; 24(38):4574-4586. doi:10.2174/1381612825666190117102111.

Younossi Z., Anstee Q.M., Marietti M., et al. (2018). Global burden of NAFLD and NASH: trends, predictions, risk factors and prevention. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2018 Jan;15(1):11-20. doi: 10.1038/nrgastro.2017.109.

Sanyal A.J., Brunt E.M., Kleiner D.E., et al. (2011). Endpoints and clinical trial design for nonalcoholic steatohepatitis. Hepatology. 2011 Jul; 54(1):344-53.doi: 10.1002/hep.24376.

Bravo A.A., Sheth S.G., Chopra S.N. (2001). Liver biopsy. Engl J Med. 2001 Feb 15; 344(7):495-500.doi: 10.1056/NEJM200102153440706.

Rockey D.C., Caldwell S.H., Goodman Z.D., et al. (2009). Liver biopsy. Hepatology. 2009; 49:1017–1044.doi: 10.1002/hep.22742.

West J., Timothy R.C. (2010). Reduced Mortality Rates Following Elective Percutaneous Liver Biopsies Gastroenterology, 2010. Volume 139, Issue 4, 1230 – 1237. doi:10.1053/j.gastro.2010.06.015.

Vernuccio F., Michael D.Rosenberg, Mathias Meyer et al. (2019). Negative Biopsy of Focal Hepatic Lesions: Decision Tree Model for Patient Management. American Journal of Roentgenology 2019 212:3, 677-685.doi: 10.2214/AJR.18.20268.

Zhu J.Z., Hollis-Hansen K., Wan X.Y., et al. (2016). Clinical guidelines of non-alcoholic fatty liver disease: A systematic review. World J Gastroenterol. 2016 Sep 28;22(36):8226-33. doi:10.3748/wjg.v22.i36.8226.

Saadeh S., Younossi Z.M., Remer E.M., et al. (2002). The utility of radiological imaging in nonalcoholic fatty liver disease. Gastroenterology 2002; 123:745–750.doi:10.1053/gast.2002.35354.

European Association for the Study of the Liver, and European Association for the Study of Diabetes (EASD). "EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease." Obesity facts 9.2 (2016): 65-90.doi: 10.1159/000443344.

Lee S.S., Park S.H., Kim H.J., et al. (2010). Non-invasive assessment of hepatic steatosis: prospective comparison of the accuracy of imaging examinations. J Hepatol 2010;52:579–85. doi: 10.1016/j.jhep.2010.01.008.

Kodama Y., Ng C.S., Wu T.T., et al. (2007). Comparison of CT methods for determining the fat content of the liver. 2007 May; 188(5):1307-12. doi: 10.2214/AJR.06.0992.

Jennison E., Patel J., Scorletti E., et al. (2019). Diagnosis and management of non-alcoholic fatty liver disease/ Postgraduate Medical Journal 2019;95:314-322. doi:10.1136/postgradmedj-2018-136316

Longo R., Pollesello P., Ricci C., et al. (1995). Proton MR spectroscopy in quantitative in vivo determination of fat content in human liver steatosis. J Magn Reson Imaging 1995; 5: 281–5.doi: 10.1002/jmri.1880050311.

Zhong L., Chen J.J., Chen J., Li L., et al. (2009). Nonalcoholic fatty liver disease: quantitative assessment of liver fat content by computed tomography, magnetic resonance imaging and proton magnetic resonance spectroscopy. J Dig Dis 2009; 10: 315–20.doi: 10.1111/j.1751-2980.2009.00402x.

Chen J., Talwalkar J.A., Yin M., Glaser K.J., et al. (2011). Early detection of nonalcoholic steatohepatitis in patients with nonalcoholic fatty liver disease by using MR elastography. Radiology. 2011 Jun; 259(3):749-56.doi: 10.1148/radiol.11101942

Sandrin L., Fourquet B., Hasquenoph J.M., et al. (2003). Transient elastography: a new noninvasive method for assessment of hepatic fibrosis. Ultrasound Med Biol. 2003; 29: 17051713.doi: 10.1016/j.ultrasmedbio.2003.07.001.

Newsome P.N., Sasso M., Deeks J.J., et al. (2020). FibroScan-AST (FAST) score for the non-invasive identification of patients with non-alcoholic steatohepatitis with significant activity and fibrosis: a prospective derivation and global validation study. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2020 Apr;5(4):362-373. doi: 10.1016/S2468-1253(19)30383-8.

Eddowes P.J., Sasso M., Allison M., Tsochatzis E., et al. (2019). Accuracy of FibroScan controlled attenuation parameter and liver stiffness measurement in assessing steatosis and fibrosis in patients with nonalcoholic fatty liver disease. Gastroenterology. 2019 May;156(6):1717-1730. doi: 10.1053/j.gastro.2019.01.042.

de Lédinghen V., Vergniol J. (2008). Transient elastography (FibroScan). Gastroenterol Clin Biol. 2008 Sep; 32(6 Suppl 1):58-67.doi: 10.1016/S0399-8320(08)73994-0.

Pang J.X., Zimmer S. Niu S., Crotty P., et al. (2014). Liver stiffness by transient elastography predicts liver-related complications and mortality in patients with chronic liver disease. PLoS One. 2014; 9(4):e95776.doi: 10.1371/journal.pone.0095776

Bedogni G., Bellentani S., Miglioli L., Masutti F., et al. (2006). The Fatty Liver Index: a simple and accurate predictor of hepatic steatosis in the general population. BMC Gastroenterol. 2006 Nov 2; 6():33.doi: 10.1186/1471-230X-6-33

Kabisch S., Bäther S., Dambeck U., Kemper M., Gerbracht C., Honsek C., Sachno A., Pfeiffer A.F.H. Liver Fat Scores Moderately Reflect Interventional Changes in Liver Fat Content by a Low-Fat Diet but Not by a Low-Carb Diet. Nutrients. 2018 Jan 31;10(2):157.doi:10.3390/nu10020157.

Jun H.K., Jin S.M., Seok J. B. et al. (2020). Fatty liver index and development of cardiovascular disease in Koreans without pre-existing myocardial infarction and ischemic stroke: a large population-based study, Cardiovascular Diabetology, 2020 May 2;19(1):51. doi:10.1186/s12933-020-01025-4.

Lee J.H., Kim D., Kim H.J., Lee C.H., et al. (2020). Hepatic steatosis index: a simple screening tool reflecting nonalcoholic fatty liver disease. Dig Liver Dis. 2010 Jul; 42(7):503-8.doi:10.1016/j.dld.2009.08.002

Karmen A., Wroblewski F., Ladue J.S. (1995). Transaminase activity in human blood. J Clin Invest. 1955 Jan;34(1):126-31. doi: 10.1172/JCI103055.

Kwo P.Y., Cohen S.M., Lim J.K. (2017). ACG Clinical Guideline: Evaluation of Abnormal Liver Chemistries. Am J Gastroenterol. 2017 Jan;112(1):18-35.doi:10.1038/ajg.2016.517.

Oh M.K., Winn J., Poordad F. (2008). Review article: diagnosis and treatment of non-alcoholic fatty liver disease. Aliment Pharmacol Ther. 2008 Sep 1;28(5):503-22.doi:10.1111/j.1365-2036.2008.03752.

Vroon DH, Israili Z. (1990). Alkaline Phosphatase and Gamma Glutamyltransferase. In: Walker HK, Hall WD, Hurst JW, editors. Clinical Methods: The History, Physical, and Laboratory Examinations. 3rd ed. Boston: Butterworths; 1990. Chapter 100. PMID: 21250047.

Dufour D.R., Lott J.A., Nolte F.S. et al. (2020). Diagnosis and monitoring of hepatic injury. II. Recommendations for use of laboratory tests in screening, diagnosis, and monitoring. Clin Chem 2000;46:2050–2068.doi: 10.1093/clinchem/46.12.2050

Kunutsor S.K., Kieneker L.M., Burgess S., Bakker S.J.L., Dullaart R.P.F. Circulating total bilirubin and future risk of hypertension in the general population: the prevention of renal and vascular end-stage disease (PREVEND) prospective study and a mendelian randomization approach. J Am Heart Assoc. doi: 10.1161/JAHA.117.006503

Chang Y., Ryu S., Zhang Y., et al. (2012). Cohort study of serum bilirubin levels and incident non-alcoholic fatty liver disease in middle aged Korean workers, Guallar E PLoS One. 2012; 7(5):e37241.doi: 10.1371/journal.pone.0037241

Yang M.H., Sung J., Gwak G.Y. (2016). The associations between apolipoprotein B, A1, and the B/A1 ratio and nonalcoholic fatty liver disease in both normal-weight and overweight Korean population. J Clin Lipidol. 2016 Mar-Apr;10(2):289-98. doi: 10.1016/j.jacl.2015.11.017.

Fadaei R., Poustchi H., Meshkani R., et al. (2018). Impaired HDL cholesterol efflux capacity in patients with non-alcoholic fatty liver disease is associated with subclinical atherosclerosis. Sci Rep. 2018 Aug 3;8(1):11691.doi: 10.1038/s41598-018-29639-5.

Quaye I.K. (2008). Haptoglobin, inflammation and disease. Transactions of the Royal Society of Tropical Medicine and Hygiene. 102. 735-42. 10.1016/j.trstmh.2008.04.010.doi:10.1016/j.trstmh.2008.04.010.

Chwist A., Hartleb M., Lekstan A., et al. (2014). A composite model including visfatin, tissue polypeptide-specific antigen, hyaluronic acid, and hematological variables for the diagnosis of moderate-to-severe fibrosis in nonalcoholic fatty liver disease: a preliminary study. Pol Arch Med Wewn. 2014; 124(12):704-12.doi: 10.20452/pamw.2558.

"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліо­теки ім. В.І. Вернадського.

Подача рукопису до редакції означає згоду всіх співавторів на такі умови використання їх твору:

1. Цей Договір про передачу прав на використання твору від Співавторів видавцю (далі Договір) укладений між всіма Співавторами твору, в особі Відповідального автора, та Харківським національним медичним університетом (далі Університет), в особі уповноваженого представника Редакції наукових журналів (далі Редакції).
2. Цей Договір є договором приєднання у розумінні п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України: тобто є договором, «умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору». Стороною, що встановила умови цього договору, є Університет.
3. Якщо авторів більше одного, автори обирають Відповідального автора, який спілкується із Редакцією від свого імені та від імені всіх Співавторів щодо публікації письмового твору наукового характеру (статті або рецензії, далі Твору).
4. Договір починає свою дію від моменту подачі рукопису Твору Відповідальним автором до Редакції, що підтверджує наступне:
4.1. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з його змістом, на всіх етапах рецензування та редагування рукопису та існування опублікованого Твору;
4.2. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з умовами цього Договору.
5. Опублікований Твір знаходиться в електронному вигляді у відкритому доступі на сайтах Університету та будь-яких сайтах та в електронних базах, в яких Твір розміщений Університетом, та доступний читачам на умовах ліцензії "Creative Commons (Attribution NonCommercial Sharealike 4.0 International)" або більш вільних ліцензій "Creative Commons 4.0".
6. Відповідальний автор передає, а Університет одержує невиключне майнове право на використання Твору шляхом розміщення останнього на сайтах Університету на весь строк дії авторського права. Університет приймає участь у створенні остаточної версії Твору шляхом рецензування та редагування рукопису статті або рецензії, наданої Редакції Відповідальним автором, перекладу Твору на будь-які мови. За участь Університету у доопрацюванні Твору Співавтори згодні оплатити рахунок, виставлений їм Університетом, якщо така оплата передбачена Університетом. Розмір та порядок такої оплати не є предметом цього договору.
7. Університет має право на відтворення Твору або його частин в електронній та друкованій формах, на виготовлення копій, постійне архівне зберігання Твору, розповсюдження Твору у мережі Інтернет, репозиторіях, наукометричних базах, комерційних мережах, у тому числі за грошову винагороду від третіх осіб.
8. Співавтори гарантують, що рукопис Твору не використовує твори, авторські права на які належать третім особам.
9. Співавтори Твору гарантують, що на момент надання рукопису Твору до Редакції майнові права на Твір належать лише їм, ні повністю, ні в частині нікому не передані (не відчужені), не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
10. Твір не може бути розміщений на сайтах Університету, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку та здоров’ю.
11. Твір може бути відкликаний Редакцією з сайтів Університету, бібліотек та електронних баз, де він був розміщений Редакцією, у випадках виявлення порушень етики авторів та дослідників, без будь-якого відшкодування збитків Співавторів. На момент подачі рукопису до Редакції та всіх етапів його редагування та рецензування, рукопис не має бути вже опублікованим або поданим до інших редакцій.
12. Передаване за цим Договором право поширюється на територію України та зарубіжних країн.
13. Правами Співавторів є вимога зазначати їх імена на всіх екземплярах Твору чи під час будь-якого його публічного використання чи публічного згадування про Твір; вимога збереження цілісності Твору; законна протидія будь-якому перекрученню чи іншому посяганню на Твір, що може нашкодити честі і репутації Співавторів.
14. Співавтори мають право контролю своїх особистих немайнових прав шляхом ознайомлення з текстом (змістом) і формою Твору перед його публікацією на сайтах Університету, при передачі його поліграфічному підприємству для тиражування чи при використанні Твору іншими способами.
15. За Співавторами, окрім непереданих за цим Договором майнових прав та із урахуванням невиключного характеру переданих за цим Договором прав, зберігаються майнові права на доопрацювання Твору та на використання окремих частин Твору у створюваних Співавторами інших творів.
16. Співавтори зобов’язані повідомити Редакцію про всі помилки в Творі, виявлені ними самостійно після публікації Твору, і вжити всіх заходів до якнайшвидшої ліквідації таких помилок.
17. Університет зобов'язується вказувати імена Співавторів на всіх екземплярах Твору під час будь-якого публічного використання Твору. Перелік Співавторів може бути скорочений за правилами формування бібліографічних описів, визначених Університетом або третіми особами.
18. Університет зобов'язується не порушувати цілісність Твору, погоджувати з Відповідальним Автором усі зміни, внесені до Твору у ході переробки і редагування.
19. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором його сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Всі спори за Договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо переговори не вирішили спору – у судах міста Харкова.
20. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
21. Співавтори несуть відповідальність за правдивість викладених у Творі фактів, цитат, посилань на законодавчі і нормативні акти, іншу офіційну документацію, наукову обґрунтованість Твору, всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір. Співавтори відшкодовують Університету усі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на Твір, а також додаткові матеріальні витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків.