RELATION OF POSTMORTEM CHANGES DEVELOPMENT AND EXACT POSTMORTEM INTERVAL
PDF

Keywords

forensic medicine, forensic medical examination, postmortem interval, thanatology
судова медицина, судово-медична експертиза, давність настання смерті, танатологія
судебная медицина, судебно-медицинская экспертиза, давность наступления смерти, танатология

Abstract

RELATION OF POSTMORTEM CHANGES DEVELOPMENT AND EXACT POSTMORTEM INTERVAL

Grygorian E., Olkhovsky V., Gubin M.

Purpose: Precise postmortem interval’s evaluation is crucial in cases when violent types of death are suspected by forensic medical examiner. There are different factors that could affect results of postmortem interval (PMI) evaluation by forensic medical expert. The aim of this study was to study connections between the known postmortem time interval and the degree of particular postmortem changes’ development. Materials and Methods: A cross-sectional analysis of 116 forensic medical examinations of deceased persons (of female persons n = 58, of males n = 58), in cases of non-violent death, was performed. Data about time of death was obtained from police preliminary records provided to the examination - only cases with known time of death prescription were included to study. Postmortem changes were evaluated by Total Body Score (TBS) [1] at equal time interval after death (48 hours ± 3 hours). Interconnection between postmortem changes degree and PMI was estimated using Spearman’s rank correlation. Difference between sexes was evaluated using Mann–Whitney U test. Results: “Thickness of clothes” criterion reached the highest positive correlation coefficient, “ambient temperature” criterion had also a significant positive correlation. The rest of studied criteria had very weak correlation with the development of postmortem changes. Conclusions: Several criteria had significant (p < 0.05), yet week, impact on the postmortem changes’ development. The other criteria were statistically insignificant.

Keywords: forensic medicine, forensic medical examination, postmortem interval, thanatology.

 

Резюме.

ЗВ’ЯЗОК РОЗВИТКУ ПОСТМОРТАЛЬНИХ ЗМІН І ДАВНОСТІ НАСТАННЯ СМЕРТІ

Григорян Е.К., Ольховський В.О., Губін М.В.

Мета: Точна оцінка терміну, що пройшов з моменту настання смерті, має вирішальне значення у випадках, коли судово-медичний експерт підозрює насильницькі види смерті. Існують різні фактори, які можуть вплинути на результати оцінки давності настання смерті (ДНС) судово-медичним експертом. Метою даного дослідження було вивчення зв’язку між відомою давністю настання смерті і ступенем розвитку конкретних посмертних змін. Матеріали та методи: Було проведено аналіз 116 судово-медичних експертиз померлих осіб (жінок n = 58, чоловіків n = 58) у випадках ненасильницької смерті. У дослідження були включені тільки випадки з відомим терміном давності настання смерті, дані про час настання смерті були отримані із супровідної документації правоохоронних органів, наданої на експертизу. Посмертні зміни оцінювали за методом Total Body Score (TBS) [1] через однаковий проміжок часу після настання смерті (48 годин ± 3 години). Взаємозв’язок між ступенем посмертних змін і ДНС був оцінений з використанням рангової кореляції Спірмена. Різниця між статями була оцінена з використанням U-критерію Манна-Уїтні. Результати: Критерій «товщина одягу» мав найвищий позитивний коефіцієнт кореляції, критерій «температура навколишнього середовища» також мав значну позитивну кореляцію. Решта вивчених критеріїв мали дуже слабку кореляцію з розвитком посмертних змін. Висновки: Кілька критеріїв мали значний (р <0,05), але слабкий вплив на розвиток посмертних змін. Решта критеріїв були статистично незначущими. 

Ключові слова: судова медицина, судово-медична експертиза, давність настання смерті, танатологія.

 

Резюме.

СВЯЗЬ РАЗВИТИЯ ПОСТМОРТАЛЬНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ И ДАВНОСТИ НАСТУПЛЕНИЯ СМЕРТИ

Григорян Э.К., Ольховский В.А., Губин Н.В.

Цель: Точная оценка срока, прошедшего с момента наступления смерти, имеет решающее значение в случаях, когда судебно-медицинский эксперт подозревает насильственные виды смерти. Существуют различные факторы, которые могут повлиять на результаты оценки давности наступления смерти (ДНС) судебно-медицинским экспертом. Целью данного исследования было изучение связей между известной давностью наступления смерти и степенью развития конкретных посмертных изменений. Материалы и методы: Был проведен анализ 116 судебно-медицинских экспертиз умерших лиц (женщин n = 58, мужчин n = 58) в случаях ненасильственной смерти. В исследование были включены только случаи с известным сроком давности наступления смерти, данные о времени наступления смерти были получены из сопроводительной документации правоохранительных органов, предоставленной на экспертизу. Посмертные изменения оценивали по методу Total Body Score (TBS) [1] через одинаковый промежуток времени после наступления смерти (48 часов ± 3 часа). Взаимосвязь между степенью посмертных изменений и ДНС была оценена с использованием ранговой корреляции Спирмена. Различие между полами было оценено с использованием U-критерия Манна-Уитни. Результаты: Критерий «толщина одежды» имел наивысший положительный коэффициент корреляции, критерий «температура окружающей среды» также имел значимую положительную корреляцию. Остальные изученные критерии имели очень слабую корреляцию с развитием посмертных изменений. Выводы: Несколько критериев оказали значительное (р <0,05), но слабое влияние на развитие посмертных изменений. Остальные критерии были статистически незначимыми.

Ключевые слова: судебная медицина, судебно-медицинская экспертиза, давность наступления смерти, танатология.

https://doi.org/10.35339/ic.7.2.72–75
PDF

References

Kim, Young et al. (2018). Feasibility of Total Body Score (TBS) and Accumulated Degree Days (ADD) in the Estimation of Postmortem Interval for Forensic Murder Casework. Biomedical Science Letters. 24. 35-42.

Max M.Houck, Jay A.Siegel (2010) Fundamentals of Forensic Science (Second Edition). 157-227

H. T. Gelderman, et al. (2018). The development of a post-mortem interval estimation for human remains found on land in the Netherlands. International journal of legal medicine. 132(3). 863–873.

C. Henssge, B. Madea (2004). Estimation of the time since death in the early post-mortem period. Forensic Science International. 144. 167–175.

Salimi M, et al. (2018) Evaluation of Insect Succession Patterns and Carcass Weight Loss for the Estimation of Postmortem Interval. J Med Entomol. Oct 25;55(6):1410-1422

Tsokos M. (2005) Postmortem Changes and Artifacts Occurring During the Early Postmortem Interval. In: Tsokos M. (eds) Forensic Pathology Reviews. Forensic Pathology Reviews, vol 3. Humana Press. 183-238.

Mukaka, M. M. (2012). Statistics Corner: A guide to appropriate use of Correlation coefficient in medical research. Malawi Medical Journal, 24(3), 69-71

Nawrocka, Marta & Frątczak-Łagiewska, Katarzyna & Matuszewski, Szymon. (2016). Inter-Rater Reliability of Total Body Score-A Scale for Quantification of Corpse Decomposition. Journal of forensic sciences. 61.

Dabbs GR, Connor M, Bytheway JA. (2016). Interobserver Reliability of the Total Body Score System for Quantifying Human Decomposition. J Forensic Sci. Mar;61(2):445-451.

Megyesi MS, Nawrocki SP, Haskell NH (2005) Using accumulated degree-days to estimate the postmortem interval from decomposed human remains. J Forensic Sci 50(3):618–626

Devin Williams, Amy Mundorff, Audrey Scott (2016). Scoring Human Decomposition From Photographs: A Validation Study. EURēCA: Exhibition of Undergraduate Research and Creative Achievement. 4.

Lewis, Krystle & Wescott, Daniel. (2018). Assessing the Utility of Total Body Score (TBS) and Accumulated Degree Days (ADD) for estimating Postmortem Interval (PMI) in Clothed Vulture-Scavenged Human Remains. 10.13140/RG.2.2.27264.12804.

Hurtado, J. C., et al. (2018). Postmortem Interval and Diagnostic Performance of the Autopsy Methods. Scientific reports, 8(1), 16112.

Meurs J, Krap T, Duijst W. (2019). Evaluation of postmortem biochemical markers: Completeness of data and assessment of implication in the field. Sci Justice. Mar;59(2):177-180.

Campell ZK, Kwon I, Finley SJ, Lee Y, Javan GT. (2016). Talin: A potential protein biomarker in postmortem investigations. J Forensic Leg Med. Nov;44:188-191.

Sara CZ, Menendez ST, Nunez P. (2014). Cell death proteins as markers of early postmortem interval. Cell Mol Life Sci. 71:2957–2962.

Kumar S, Ali W, Singh US, et al. (2015). The effect of elapsed time on the cardiac Troponin-T (cTnT) proteolysis in case of death due to burn: a study to evaluate the potential forensic use of cTnT to determine the postmortem interval. Sci Justice. 55:189–194.

Zheng XD, Zhang YH, Zhi XM, et al. (2006) Estimation of postmortem interval by determination of troponin I using Western blot technique in human pectoralis major. Chin J Forensic Med. 21:146–148.

Bian J, Shen YW, Zhao ZQ, et al. (2017) Relationship between the degradation of myoglobin and postmortem interval. Fa Yi Xue Za Zhi.23:90–91.

Sener MT et al. (2012). Estimating the postmortem interval by the difference between oxidant/antioxidant parameters in liver tissue. Adv Clin Exp Med. Nov-Dec;21(6):727-33.

Lesnikova I., et al. (2018). Usability of Immunohistochemistry in Forensic Samples With Varying Decomposition. Am J Forensic Med Pathol. Sep;39(3):185-191.

LU Jiang-Ming,Yu Jia-Shu,Chen Min-Jing, et al. (2004). An immunohistochemical study on relationship between the changes of actin in cardiac and skeletal muscle cells and postmortem interval in rats. Chinese Journal of Forensic Medicine. 04.

Moffatt, Colin & Simmons, Tal & Lynch-Aird, Jeanne. (2016). An improved equation for TBS and ADD: establishing a reliable postmortem Interval framework for casework and experimental studies. Journal of Forensic Sciences. 61 Suppl 1. S201-207. 10.1111/1556-4029.12931.

Copyright for articles published in the journal is regulated by the License Agreement for the use of a scientific article in the journal, which is concluded between the author of the article (Licensor) and Kharkov National Medical University (Licensee, publisher of the journal "Inter Collegas"). The licensor grants to the Licensee a non-exclusive non-exclusive license for the use of the article (a license that does not exclude the use of the article by the Licensor and the issuance of licenses to others for use of this article) on the terms and for the period specified in the contract. The licensor (the author of the article) grants the Licensee the right to reproduce the article (publication in the journal "Inter Collegas", publication, duplication, duplication or other reproduction of the article without limiting the circulation of copies, each copy of the article must contain the name of the Licensor; Of general information, including the publication of the article in full or in part on the Internet on the journal page, the right to use the metadata of the article (titles, full names of authors, annotations, bibliography eskih materials) through the dissemination and communication to the public, processing and systematization, as well as inclusion in various databases and in-formational system).

The licensor grants the licensee the right to transfer, store and process his personal data (full name, scientific degree, academic title, place of work and position, contact information of the authors) with the purpose of including them in the database in accordance with the Law of Ukraine No. 2297 - VI "on protection of personal data" from 01.06.2010.

Personal data and metadata of the article are provided for their storage and processing in various databases and information systems, including them in analytical and statistical reporting, creating sound relationships between the objects of works of science, literature and art with personal data, etc. on unlimited territory. The licensee has the right to transfer the specified data for processing and storage to third parties provided that such a fact is notified with the provision of information about the third party (name and address) to the Licensor.